«Живі стандарти» за півмільйона євро
ЗМІ вже розповідали про те, як в освітньому секторі виконується Загальнодержавна програма з профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Під час Всеукраїнської наради, де прозвучала ця інформація, було презентовано новий проект «Живі стандарти превентивної освіти. Інституалізація кращого досвіду», на реалізацію якого Європейський Союз виділив 500 тисяч євро.
Якщо точніше, то йдеться про кілька проектів Європейської Комісії та Глобального Фонду, зібраних під одним «дахом» і об’єднаних спільною назвою. В рамках «Живих стандартів» буде обрано 400 пілотних шкіл, в яких протягом двох років профілактика ВІЛ-інфекції впроваджуватиметься на якісно новому і до того ж достатньо профінансованому рівні. Після чого цей досвід пошириться на всі українські школи.
НІЧОГО НОВОГО, ОКРІМ ГРОШЕЙ
Про те, що саме передбачають «Живі стандарти», коли і як їх будуть вводити, ми запитали в координатора проектів ГО «Дитячий фонд здоров’я через освіту», голову правління Всеукраїнської спілки вчителів і тренерів «ВСЕСВІТ» Володимира Пономаренка.
— «Живі стандарти» — це загальна назва для всіх цих проектів, — відповів Володимир Степанович. — Це умовна, образна назва — аби зрозуміти, що це не тільки сукупність вимог, викладена на папері, а й та жива модель, на яку можна подивитися в реальності, в конкретних школах. Стандарти передбачаються двох типів: для навчальних закладів і для інститутів післядипломної освіти вчителів. У першому випадку акцент робиться на те, як навчальний заклад організовує роботу, на зв’язки з батьками і підтримку освіти, спрямованої на формування здорового способу життя, безпечної життєдіяльності та відповідної поведінки. Серед вимог стандартів є й обов’язково навчені вчителі — на всіх ступенях освіти — основ здоров’я та факультативних курсів, які є в школі. Окрім того, це й навчений завуч, тобто заступник директора з виховної роботи — для організації всього середовища. Це означає, що він має пройти підготовку з універсальних заходів безпеки, на випадок, якщо в школі навчаються ВІЛ-позитивні діти.
— Що охоплюють універсальні заходи безпеки?
— Це дії, спрямовані на викорінення і заборону насильства, просвіта і профілактика на робочих місцях, у педагогічних колективах. Це вміння надати елементарні відомості, знання про шляхи передачі й захисту від ВІЛ-інфекції, а також формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних. Тобто вміння будувати стосунки, проводити батьківські збори у формі тренінгів. Акцентуватися буде і на тому, щоб, скажімо, факультативний курс профілактичного спрямування був обов’язковим у шкільному розкладі, а викладатиме предмет лише той, хто пройшов підготовку. Крім того, треба, аби в школах активно працювали молодіжні лідери.
— А щодо інститутів післядипломної освіти?
— Справа в тім, що кожен інститут використовує свою модель навчання — хто за тиждень теорії, хто за три дні з подальшою триденною практикою. Але якими різними не були б способи навчання, сукупність того, що має знати і вміти вчитель, який пройшов навчання, теж повинна вкладатися в ці стандарти. Тобто йому треба знати зміст кожної тематики, вміти моделювати уроки. До того ж він має розвинути в собі певні тренерські навички, оскільки форма роботи є інтерактивною. І ще ціла сукупність критеріїв, за якими можна визначити, чи готова людина читати цей предмет у школі. Вся ресурсна база, навчально-методична література буде розподілятися на інститути, вони проводитимуть навчання, використовуючи ці матеріали і забезпечуючи вчителів усім, що їм знадобиться для роботи.
Оце і є зміст стандартів. Отже, вони спрямовані як на підготовку вчителів, так і на навчання у школах, і на побудування взаємин з батьками.
— Коли запускатиметься проект?
— У вересні цього року. Але багато що вже реалізовано. Нічого абсолютно нового тут немає. Просто все треба систематизувати і додати адміністративний імпульс. І, звичайно, матеріальну складову.
— На що конкретно витрачатимуться кошти Євросоюзу?
— На друк посібників для вчителів і управлінців, на інформаційно-просвітницьку літературу — це 600 тисяч адвокаційних матеріалів (плакати і видання для кожної школи), на створення і функціонування інтернет-порталу, на проведення всіх тренінгів, і, зрештою, на забезпечення 400 експериментальних шкіл бібліотеками з факультативних курсів.
— Як визначатимуться ці школи?
— Питання поки що відкрите, будемо думати, за якими критеріями їх добирати. Але кожна з пілотних шкіл зобов’язана буде протягом двох років досягти відповідних результатів.
ДЕЩО ПРО ЦІННОСТІ
Під час наради йшлося і про необхідність посилення адвокаційної роботи — особливо серед батьків. У перекладі людською мовою це означає, що батькам, не сподіваючись на їх високу свідомість і блискучий інтелект, треба без утоми розповідати про те, якою насправді важливою для здоров’я їх дітей є превентивна освіта в школі. Нині це робити значно простіше, ніж 8 — 10 років тому, коли предмет «Основи здоров’я» лише впроваджувався в начальних класах. За словами керівника Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту Олега Єреська, ще в2004 році більшість батьків донового предмета були налаштовані досить скептично. «Навіщо нам ті «Основи здоров’я»? — говорили вони.— Дайте нам краще додатково іноземну мову чи математику». Втім, у 2007 — 2008 роках ситуація кардинально змінилася. Настало велике просвітління: корисний предмет підтримали понад90 % батьків. Але народна мудрість недаремно говорить: у сім’ї не без виродка. Останнім часом надто голосно заявляють про себе так звані батьківські громадські організації, які в гонитві за «традиційними сімейними цінностями» і «збереженням цнотливості», а по суті, маніпулюючи громадською думкою, намагаються звести нанівець усі досягнення в сфері превентивної освіти, всі зусилля освітян, спрямовані на профілактику ВІЛ/СНІДУ в навчальних закладах. І паплюжать чесні імена достойних людей. Наприклад, є така громадська організація — Православний батьківський комітет України. Його члени називають шкільний курс «Основи здоров’я», який уже тисячу разів довів свою ефективність і був високо оцінений на міжнародному рівні,— знаєте як? «Насильницьким розбещенням дітей у школах». «Уроками секс-просвіти, які незворотньо калічать психіку дитини». Пишуть протести до різних інстанцій, виступають із заявами по телебаченню. І не розуміють простих, здавалося б, речей: «секс-просвіта» жодним чином не суперечить шануванню сімейних цінностей, а віра в Бога не виключає використання презервативів. А як знання правил особистої безпеки та інші корисні навички можуть заважати збереженню цнотливості — то взагалі велика загадка.
— Переконувати цих людей намагалися, — зітхає Олег Єресько.— Крім звинувачень узагалі вже невідомо в чому, почути хоч якийсь конструктив не довелося. Зрозуміло, що з будь-якого, навіть найгеніальнішого твору можна витягти шматок, і, відірвавши його від контексту, переконати, що цей твір є найрозбещенішим з усіх відомих. Тому нам лишається інший шлях — концентрація наших зусиль на адвокаційній діяльності, роботі з батьками. Будь-який учитель на батьківських зборах може показати цей підручник і довести, що в ньому немає нічого крамольного. Бо мета цих підручників — навчити дитину, прищепити навички відповідальної поведінки і вміння приймати виважені рішення щодо своєї поведінки і своєї відповідальності. Це і вміння переходити дорогу, і правильно поводитися, коли залишаєшся один вдома, якщо виникають якісь нестандартні ситуації. Там є і телефони рятувальних служб, і звісно, відомості про шляхи зараження й можливі ризики ВІЛ/СНІДу. Безумовно, враховуючи вікові особливості школярів.
Між іншим, непоганою ілюстрацією для роз’яснювальної роботи серед батьків, деяких учителів і управлінців, які не усвідомлюють важливості профілактичної освіти в Україні, є досвід її успішного впровадження в країнах, значно «просунутіших» у цих питаннях, ніж, на жаль, ми. За інформацією регіонального радника ЮНЕСКО з питань ВІЛ/СНІДу в країнах Східної Європи і Центральної Азії Тіграна Єпояна, скажімо, Фінляндія за 20 років існування обов’язкової превентивної освіти досягла значних результатів — зниження захворюваності. Коли у 90-х роках цей профілактичний курс із обов’язкової дисципліни перетворився на факультатив, показники здоров’я й поведінки фінської молоді одразу значно погіршилися.
А ось ще один приклад. Дослідження вартості та ефективності профілактичної освіти в Естонії показало: витрачені за 9 років 5,6 мільйона доларів окупилися, бо за цей період вдалося зменшити кількість абортів серед підлітків 15 — 19 років на 45 % і знизити захворюваність на ВІЛ/СНІД на 96 % (близько 2 тисяч випадків). При цьому в країні створювалися й працювали медичні та консультаційні служби для підлітків і молоді. Хоча Естонія — не Україна. І за розміром, і за менталітетом. Але відсотки вражають, правда?.. Всім нам — батькам насамперед — про таке поки що тільки мріяти. А ще — дякувати благодійникам за допомогу. І, зрозуміло,самим щось таки робити в цьому напрямі. Принаймні не заважати.
ДО РЕЧІ
Досвід МОНмолодьспорту України у сфері профілактики ВІЛ-інфікування серед учнівської молоді було презентовано і високо оцінено на Регіональній конференції «Підвищення ефективності профілактичних програм для підлітків та молоді в країнах Центральної Азії та Східної Європи» (Алмати, 2011). Учасники конференції особливо відзначили досягнення України в упровадженні профілактичних програм, зокрема введення в початковій і основній школах обов’язкового навчального предмета «Основи здоров’я», його якісне навчально-методичне забезпечення і впровадження моніторингових досліджень щодо ефективності профілактичної освіти.
Довідка
Торік більше половини випадків заражень серед молоді 15 – 24 років сталися через незахищені гетеросексуальні контакти. Серед молодих чоловіків — 57 %, серед дівчат і молодих жінок — 89 %. І лише 17 % заразилися внаслідок користування брудними шприцами для вживання наркотиків.
За результатами соціологічних досліджень, відсоток молодих людей 15 – 24 років, які правильно визначають шляхи запобігання статевій передачі ВІЛ-інфекції, становить 39,9 %.
Наталія КУЛИК, «Освіта України» № 17
ЗМІ вже розповідали про те, як в освітньому секторі виконується Загальнодержавна програма з профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Під час Всеукраїнської наради, де прозвучала ця інформація, було презентовано новий проект